Не нагодує Мати - Україна,
Не приголубить діточок своїх...
Яка ж бо перед Богом в нас провина?
Який ми сотворили гріх?
Пам'ять - нескінчена книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. І сьогодні, через 87 років, жахливо ступати болючими стежками страшної трагедії, яка розігралася на землі квітучого українського краю. Багато сторінок вписано криваво - чорним кольором. Читаєш і подумки здригаєшся від жаху. Особливо вражають сторінки, де викарбувано слова про голод: "Немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду". Отак вмирала майже вся Україна.
Найбільших втрат зазнала Україна саме у XX столітті. Жахливим злочином проти народу став штучний голод 1932 -1933 років, який за механізмом творення і страхітливими наслідками слід занести до книги трагічних дат в історії людства. Він живе у пам'яті очевидців, жагучим болем відгукується у їхніх серцях.
До Дня пам’яті жертв голодомору та політичних репресій в обласній бібліотеці для дітей для учнів 10 кл. провели літературний вечір-реквієм «Пам'ятаєм минуле заради майбутнього».
Бібліотекарі розповіли учням про причини та наслідки голодомору в Україні 1932-1933 років. Запалили свічу пам’яті, присутні вшанували хвилиною мовчання тих, хто загинув голодною смертю у страшні для України роки.
Учні мали змогу ознайомитися з літературою, яка була представлена на виставці – спогад «В руках,що виростили хліб не залишили і зернини».
